Вірність Богові на першому місці, бо Пласт має ідеалістичний світогляд, який каже вірити у вищий сенс життя, у Творця всього світу.
Пласт не вчить релігії, але вимагає від своїх членів практичної релігійности на християнські засади. В Пласті нема різниці між віровизнанням – кожне релігійне віровизнання є важним, але є зобов’язано жити згідно з Христовою наукою і вимогами віровизнання.
Друга частина першої точки: бути вірними Україні – почуватися органічною частиною української спільноти – в Україні й у діяспорі, та бути спів-відповідальним за її добро, і осягнення повної самостійности українського народу. Тому треба дбати про чистоту української мови, активно і творчо включатися в українське громадське й культурне життя на місцях поселення, та вносити в нього пластові засади. Вірність Україні значить, що пластун є завжди готовий їй служити.
Другий головний обов’язок пластуна – помагати іншим. Це одна із основних заповідей Христової віри, яка наказує любити ближнього. Пласт, як і скавтінг’ включив цей Божий і лицарський закон до своїх головних обов’язків. Гасло помагати іншим – стосується щодо відношення пластуна до свого довкілля. Воно також означає вимога для пластуна – бути корисним членом суспільности, в якій живе і з якою зв’язаний. Тому Пласт від початку свого існування увів систему щоденного доброго вчинку, щоб це стало звичкою пластуна робити щось доброго для інших.
В Пласті між членами нема різниці в рівні освіти, віровизнання чи соціяльного стану. До Пласту можуть належати всі, котрі визнають і стараються жити згідно з пластовими засадами виховання та бажають удосконалитися до рівня, що його визначує мета Пласту.
Очевидно, не всі, котрі виховуються у Пласті, можуть бути провідниками, але Пласт прямує до того, щоб якнайбільше виховати своїх членів на цей рівень. Разом з вихованням характеру заохочується пластову молодь набувати знання, здобувати вищу освіту, щоб бути готовими зайняти провідні пости в українській громаді, і в країні ії поселення.
Пласт має на меті виховати характерних і ідейних громадян, які були б готові вміло служити своєму народові, були успішними в житті, щоб уводили щастя й гармонійне життя у своїй родині, почувалися життерадісними й щасливими людьми, були добрими, корисними й провідними громадянами країни свого поселення.
Пластова організація поділена на 4 улади. Наймолодший улад – діти у віці від 6 до закінчення 11 року життя. Він організаційно діє окремо для хлопців і дівчат. В дійсності це два окремі виховні улади, хлоп’ячий називається Улад Пластунів Новаків, у скороченні: УПН-ів, а дівочий називається Улад Пластунок Новачок, у скороченні: УПН-ок. Якщо говоримо загально про новацтво – хлопців і дівчат, то вживаємо назву УПН.
Найменша організаційна частина в УПН – це рій хлопців або дівчат, який має свою назву і складається з 6 до 10 членів. Два до чотири рої творять гніздо. Рої нормально відбувають свої зайняття раз на тиждень. Ними провадить впорядник-виховник. Новаки називають впорядника братчиком, а новачки впорядницю сестричкою. Головний виховник гнізда – це гніздовий чи гніздова. Гніздові зайняття, на які збираються всі рої разом, відбуваються переважно раз на місяць. Ці зайняття провадить гніздовий або гніздова. Кожне гніздо має свою назву й порядкове числа та є зареєстроване в Крайовій Пластовій Старшині. Гнізда новаків мають непарні числа, а новачок – парні.
На 12-му році життя новаки і новачки переходять до старшого уладу – юнацтва. Улад юнаків називаємо Улад Пластунів Юнаків, а юначок – Улад Пластунок Юначок, у скороченні – УПЮ-ів і УПЮ-ок. Організаційний поділ в юнацтві подібний до новацького, з різницею, що замість новацького роя вживаємо у юнацтві назву гурток, а замість гнізда – курінь. Всі гуртки мають свої назви. Курені мають порядкові числа, своїх патронів і є зареєстровані у Крайовій Пластовій Старшині.
Організаційна різниця між юнацтвом і новацтвом є також та, що юнацтво обирає з-поміж себе свій провід. Кожний гурток вибирає гурткового, заступника, писаря, скарбника і хронікаря. Всі гуртки разом вибирають курінний провід, а саме: курінного й інших діловодів, подібно як у гуртку. Таким чином юнацтво вчиться виконувати різні функції і призвичаюється до виконування обов’язків. Юнацькі гуртки мають своїх впорядників, юнаки називають впорядника другом, а юначки впорядницю подругою. Головним виховником куреня є зв’язковий. 3в’язкові й впорядники в УПЮ – це звичайно, старші пластуни чи пластуни сеніори.
Після закінчення середньої школи юнаки і юначки кінчають своє пластування в УПЮ і можуть стати членами Уладу Старших Пластунів і Пластунок (УСП-ів і УСП-ок). Перехід не є автомачний! Вони самі рішають про дальшу приналежність до Пласту і вносять подання на прийняття в наступний улад.
Що два роки відбувається Крайовий Пластовий 3’їзд, на який усі пластові станиці висилають своїх делег’атів. На Крайовому Пластовому 3’їзді члени Крайвої Пластової Старшини складають звіт з виконаної праці, обговорюють проблеми і схвалюють пляни на майбутнє та вибирають новий крайовий провід. При Крайовій Пластовій Старшині діють діловоди всіх 4-ох уладів, які відповідають за працю в цілій країні.
Подібно вибирають найвищий пластовий провід: Головну Пластову Раду і Головну Пластову Булаву. На світових пластових зборах, Конференції Українських Пластових Організацій (КУПО), що відбуваються що три роки. Головна Пластова Булава дбає за плян праці в усіх країнах і вдержує єдність Пласту в цілому світі.